Христианские книги стихов

Чтоб получать новые статьи сразу на свою почту, введите сюда свой e-mail, нажмите "оформить":

Ваш e-mail надежно защищен, в каждом письме есть ссылка чтобы отписаться.

Новая изданная книга:

Рожевий зайчик

Одного разу мама купила мені красиву ляльку, але мені дуже не сподобався колір платтячка, в який вона була одягнена. Коли мама показала мені шматок ясно — блакитного шовку, я від радості аж застрибала. Наступного дня лялька виглядала в блакитному платтячку з модними тоді мереживами (до речі, що вив’язали мамою гачком із звичайних білих швейних ниток №30-40)як казкова принцеса. Минув час, лялька перейшла від мене до дочки від дочки до внучки і десь на цьому етапі загубилася. Але я пам’ятаю про неї, кожного разу, коли дивлюся на рожевого зайчика.
Наша сім’я проживала в приватному будинку в одному з районних центрів. Мені було приблизно 4-5 років, коли з’явилися телевізори і мультфільми. І, в одному з мультиків я побачила зайчика незвичайного для мене кольору – рожевого. Мені так захотілося мати такого зайчика, що мама і тато були вимушені оббігати всі базари і магазини не тільки в нашому містечку, але і їздили в обласний центр. Але не знайшли. В моєму житті це був перший і останній випадок такої наполегливості.
Одного разу мама покликала мене і сказала, щоб я дивилася, що вона робитиме.

Вона налила в миску трохи води, додала у воду багато солі, а потім поступово додавала муку, аж доки не отримала дуже туге тісто. З цього тіста мама зліпила зайчика, поставила в духовку і запалила газ. Вона то вимикала газ, то включала, знову вимикала.. Наступного дня мама мені подарувала справжнісінького, розфарбованого в рожевий колір і з блакитними очима, зайчика. Межі мого захоплення не було меж. Я хотіла бігти на вулицю і показувати це чудо своїм подружкам, але мама сказала, що зайчик не з глини, а з хліба і легко зламається. Безумовно, я цього не хотіла! Тоді тато зробив глибоку рамку, позаду неї натягнув шматочок того блакитного шовку, з якого пошили платтячко ляльці-принцесі, а на нижню полицю рамки поставив і прикріпив рожевого зайчика. Тепер його можна було поторкати пальцем і навіть погладити.
Промайнуло життя з його буревіями, і тишею, переїздами. Мами і тата давно вже немає. Але як реліквію я бережу цього рожевого зайчика. Ви запитаєте чому? А тому, що:

тканина, навіть через десятки літ, відроджує в мені пам’ять про ляльку — принцесу, нагадує про любов до мене батьків
а зайчик – береже тепло маминих рук.

1 10.2013 р.

Поделиться в соц. сетях

0

Случайные записи

    Добавить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

    Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

    Здоровому духу - здоровое тело:
    Каждый из нас много раз в жизни обращается к врачам, с самого рождения и до старости (даже сами врачи) - итоги этого обращения зависят от точного диагноза и понимания врача этого диагноза (знание взаимодействий органов)! Давайте всем миром подскажем знакомым врачам новейшие сверхточные методы диагностики - перешлите им ссылки этих банеров!



    Отправить финансовую благодарность (убрать рекламу) >

    Новые статьи:

    Календарь публикаций

    Сентябрь 2018
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Июл    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930