Безкінечність необмежна,

Неприйнятна і бентежна:

Мозок її не вміщає,

Судить лиш про те, що знає.

Скільки житиме гадає

По тому, що помічає:

Той помер ще у дванадцять,

Інший  вмер певно у двадцять,

Той досяг поважний вік –

Жінка то чи чоловік.

Всяк у собі клопіт має

І раптову смерть чекає. Читать далее →

Було колись так, може й ні –

Розповідали це мені,

А я, як можу,передам,

Тож може користь буде вам

І вірш до вас цей донесе,

Що правда вартіша за все.

Принц виріс. Куди йому було дітись,

Як час прийшов, щоб одружитись.

Красунь в палац всіх запросили,

На знатність їх і не дивились,

А щоби принцу була люба,

Струнка й характером не груба. Читать далее →